Студентоцентрований підхід в освітньому процесі

     Студентоцентрований підхід є ключовим методологічним інструментом реалізації цілей Болонського процесу в сучасній освітній науці та практиці. Студентоцентризм відповідає вимогам і запитам сучасного суспільства, яке потребує компетентних, творчих, ініціативних фахівців-особистостей. Характерною рисою студентоцентризму, як ідеї людиноцентризму, є прагнення реалізовувати підхід, у якому цілісність внутрішнього світу людини забезпечує взаємозв’язок особистості й суспільства.

     Студентоцентризм поновлює суб’єкта в освіті і скеровує до становлення індивідуальності студента, формування його цілісної особистості. Ідеї студентоцентризму стають підґрунтям проєктування освітнього середовища, яке забезпечує умови для саморозвитку, самоорганізації та самореалізації особистості у професійній діяльності, творчості та інших видах діяльності при їх усвідомленому виборі.

     Студентоцентрований підхід влаштований так, що в центрі уваги є досягнення студента, який є активним учасником освітнього процесу, коли підвищується його роль у самостійній роботі, підвищуються права студентів, самостійність і відповідальність. Кафедра садово-паркового господарства сприяє цьому, допомагає студентам отримати базові знання і компетентності, сформувати мотивацію до самоосвіти й самовдосконалення, проводить круглі столи, конференції і співпрацює з роботодавцями.

     Студентоцентрований підхід має свої сильні сторони в освітньому процесі, що довели свою ефективність на практиці:

– постійний і беззаперечний вибір здобувача вищої освіти (найяскравішим прикладом може бути індивідуальна траєкторія здобувача);

– оцінювання якості викладання здобувачами вищої освіти (анонімне оцінювання здобувачами якості викладання дисциплін);

– партнерство тих, хто навчає й тих, хто навчається зі збереженням професійної дистанції;

– інтереси й потреби здобувачів вищої освіти завжди є пріоритетними;

– підвищення рівня мотивації здобувачів вищої освіти (час від часу стикаємося з проблемою незацікавленості, розчарування, тому завдання викладача або куратора зробити так, щоб студенти мали бажання і натхнення до вивчення чогось нового);

– вміння вислухати й обрати разом найкращі варіанти подальших дій;

– урізноманітнення діяльності науково-педагогічного працівника з акцентом на вибір сучасних інтерактивних методик і диджиталізацію процесу навчання;

– оновлення освітніх програм і силабусів з урахуванням вимог сьогодення, зокрема, людиноцентризму;

– впевненість і конкурентоспроможність випускників при працевлаштуванні.