Академічна доброчесність

        Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і норм поведінки, яких повинні дотримуватися всі учасники освітнього процесу: студенти, викладачі, науковці, адміністрація та інші представники академічної спільноти.

     Міжнародний центр академічної доброчесності визначив, що існує п’ять фундаментальних цінностей академічної доброчесності, такі як: довіра, справедливість, чесність, повага, відповідальність та відважність. Адже замало лише вірити у фундаментальні цінності, їх потрібно відстоювати, навіть зіткнувшись із тиском з боку інших особистостей. Саме це вимагає цілеспрямованості, відданості та відваги.

     Кодекс академічної доброчесності Уманського національного університету садівництва визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

     Основні принципи академічної доброчесності:

     чесність – уникнення шахрайства, обману, фальсифікації даних та маніпуляцій у навчальному та науковому середовищі.

     оригінальність – недопущення плагіату та дотримання авторських прав у наукових і навчальних роботах.

     об'єктивність – неупереджене оцінювання знань студентів та справедливе рецензування наукових досліджень.

     прозорість – відкритість у навчальних та дослідницьких процесах, дотримання чітких критеріїв оцінювання.

     відповідальність – усвідомлення наслідків недотримання академічних стандартів.

     повага до прав інтелектуальної власності – коректне використання чужих ідей, належне цитування та посилання на джерела.

     взаємоповага – толерантне ставлення між учасниками освітнього процесу, дотримання етики спілкування та дискусій.

Відповідно до ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про вищу освіту» визначено, що порушенням академічної доброчесності вважається:

     академічний плагіат (оприлюднення результатів дослідження іншої людини як власних або тексту без вказання авторства);

     самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових); фабрикація (вигадування даних чи фактів);

     фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);

     списування;

     обман;

     хабарництво;

     необ’єктивне оцінювання;

     допомога студентам під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;

     вплив на викладача, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України “Про освіту”).

Нормативно-правове забезпечення: