Практичний розмах садово-паркового мистецтва: як студенти Уманського НУС вивчають ландшафтний дизайн у «Софіївці»

    Сучасна кон’юнктура ринку праці України пов’язана зі зростанням попиту на послуги висококваліфікованих фахівців з ландшафтного дизайну та зеленого будівництва, здатних вирішувати задачі не лише естетичного, але й екологічного благоустрою. Ця тенденція підтримується зростаючим попитом студентів на отримання вищої освіти саме в галузі садово-паркового господарства.

     З метою набуття теоретичних знань і практичних навичок студентів із ландшафтного дизайну, засвоєнню прикладних аспектів історії та естетики садово-паркового мистецтва, на кафедрі садово-паркового господарства для студентів другого та третього курсу була проведена екскурсія до дендрологічного парку «Софіївка». Для цього була запрошена викладач-стажист з кафедри лісового господарства Анастасія Конжебаш.

     В Україні ландшафтний дизайн, як галузь, має багату історію. Безліч пам’яток садово-паркового мистецтва з’являються на нашій території вже в ХVIII столітті – Софіївка, Олександрія, Качанівка та інші. Національний дендрологічний парк «Софіївка» є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва України періоду раннього романтизму, що виконаний у пейзажному стилі.

     Студенти мали можливість послухати про історичну унікальність етапів становлення та будівництва парку, формування гідротехнічних та зелених насаджень, продумане використання всіх типів композиційних можливостей, які надає рельєф. Адже, як водні споруди «Софіївки», так і її рослинні композиції, можуть бути зрозумілими тільки в зв’язку з рельєфом. При цьому студенти на власні очі переконалися, що парк є прикладом не тільки того, як органічно можливо «вписатися» в природний рельєф, але і того, як розвивати закладені в ньому потенційні можливості. Дерева та кущі, каміння та газони, водні дзеркала та фонтани, скульптура та архітектура – все це доповнює, художньо розкриває пересічний рельєф берегів річки Кам’янки.

    При вивченні зі студентами найстаріших рослинних екземплярів парку, що збереглися, дійшли до висновку, що вони дають можливість чітко уявити, яким був природний склад таких урочищ як Дубинка, Звіринець, Грибок. Схили балок, кам’яні обриви, оголені та позбавлені дерев пагорби майже суцільно засаджувались переважно місцевими кущовими та деревними породами за методом лісової культури.

     Головний фон насаджень створює тепер дуб (збереглися дерева-велетні висотою до 25 м, свідки перших років створення парку), граб, а також ясен, клен, липа, дика груша. Підлісок складається переважно з калини, шипшини та інших кущових рослин. Спустившись нижче, можна побачити, що там ростуть ростуть переважно верби, осики, тополі. Трапляються поодинокі екземпляри та групи ялин, сосен, ясенів віком до 150–190 років.

    Екскурсія пройшла у легкій, невимушеній та цікавій обстановці, в процесі якої студенти з викладачами активно обговорювали побачене, дискутували та з радістю обмінювалися емоціями від проведеної екскурсії. Адже, такі інтерактиви є дуже важливими для студентів, так як дають змогу суттєво покращити їх практичну підготовку, розширити кругозір, навчають вмінню бачити, розуміти й створювати прекрасне!

Ліліана КАЛЮЖНА, викладач-стажист

кафедри садово-паркового господарства